Урок №34 "Реляційні бази даних, їхні обєкти".

 

 1. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З КОМП'ЮТЕРОМ
2. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

3. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО 

    

Урок № 17. "Поняття про об'єкт у програмуванні. Властивості об'єкта.".

 

1. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З КОМП'ЮТЕРОМ

2. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

3. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§17 ст. 138-140

Урок №33."Основні поняття в області безпеки інформаційних технологій".

1. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З КОМП'ЮТЕРОМ

2. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Інформаційне середовище представляється як сукупність інформації, що оточує людину, незалежно від форми її подання (письмовою, усною, графічної).

Інформаційна загроза – потенційна  можливість певним чином порушити інформаційну безпеку. Найчастіше ця загроза є наслідком наявності вразливих місць в захисті інформаційних ресурсів або систем. Спроба реалізації інформаційної загрози називається інформаційною атакою.

Інформаційна небезпека - обставини, при яких інформація або її похідні можуть вплинути на людину або обставини таким чином, що це призведе до її погіршення або неможливості її функціонування і розвитку.

Інформаційний захист – процес забезпечення інформаційної безпеки. При цьому варто розуміти, що при якісному забезпеченні процесу інформаційного захисту безпека буде забезпечена (або зведені до мінімуму небезпеки і загрози). У тому випадку, коли процесс забезпечення інформаційного захисту носить формальний або несерйозний характер, безпека досягнута не буде.

Інформаційна безпека особистості - це стан і умови життєдіяльності особистості, при яких реалізуються її інформаційні права і свободи.

Інформаційна безпека суспільства - це стан суспільства, в якому йому не може бути завдано істотної шкоди шляхом впливу на його інформаційну сферу.

Інформаційна війна -використання і управління інформацією з метою отримання конкурентної переваги над противником. Інформаційна війна може включати в себе збір тактичної інформації, забезпечення безпеки власних інформаційних ресурсів, поширення пропаганди або дезінформації, щоб деморалізувати противника і населення, підрив якості інформації противника і попередження можливості збору інформації противником.

Інформаційний тероризм – гранично небезпечне соціальне явище, спрямоване на дезорієнтацію свідомості людей з метою деструктивного видозміни істинності знань, світогляду і думок мирного населення шляхом застосування інформаційних ресурсів і систем.

Інформаційна залежність –залежність від різних джерел інформації, нав'язливе бажання отримувати інформацію будь-яким доступним способом і хвороблива нездатність відмовитися від безперервного отримання інформації усіма можливими способами.

Джерела загроз інформаційній безпеці розуміються як вихідні підстави (причини) небезпечного впливу на життєво важливі інтереси особистості, суспільства і держави в інформаційній сфері.

За типом джерела загрози розділяються на ті що мають соціальний і природний характер. Загрози соціального характеру проявляються в процесів заємодії між соціальними спільнотами (групами), а природні загрози – взаємодії соціальних груп з навколишнім природним середовищем.

Залежно від характеру прояву небезпечного впливу на об'єкти інформаційної безпеки джерела загроз можуть носити зовнішній або внутрішній характер.

До зовнішніх джерел загроз інформаційної безпеки відносяться:

·  діяльність іноземних політичних, економічних, військових, розвідувальних та інформаційних структур

·         загострення міжнародної конкуренції за володіння інформаційними технологіями та ресурсами;

До внутрішнім джерелам загроз інформаційної безпеки відносяться:

·         недостатня розробленість нормативної правової бази, що регулює відносини в інформаційній сфері, а також недостатня правозастосовна практика;

·         несприятлива криміногенна обстановка, що супроводжується  тенденціями зрощування державних і кримінальних структур в інформаційній сфері

 Інформаційні відносини — суспільні відносини, які виникають при збиранні, одержанні, зберіганні, використанні, поширенні та захисту (охороні) інформації.

Під безпекою ІС розуміється захищеність системи від випадкового або навмисного втручання в нормальний процесс її функціонування, від спроб розкрадання (несанкціонованого отримання) інформації, модифікації або фізичного руйнування її' компонентів, тобто здатність протидіяти різним впливам на ІС.

3. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

конспект

Урок №17 "Поняття моделі. Поняття предметної галузі. Типи моделей"

 1. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З КОМП'ЮТЕРОМ

2. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ  

3. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Урок № 17."Виконавці алгоритмів та їхні системи команд. Способи опису алгоритму"

 1. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З КОМП'ЮТЕРОМ

2. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

3. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти кросворд з таких слів: команда, алгоритм, система, виконавець, схема, план, блок. программа, форма, послідовність.

Урок №33."Поняття бази даних і систем керування базами даних, їх призначення"

1. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ПК

2. ВИВЧЕННЯ НОВОРО МАТЕРІАЛУ

3. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити основні визначення з презентації.

Урок №18. "Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Форми подання алгоритму. Виконавець алгоритму. Система команд виконавця алгоритму"

 1. ТБ

2.ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

Алгоритм

Алгоритм — це точний і зрозумілий опис послідовності дій над заданими об’єктами, що дозволяє одержати кінцевий результат.

Ви вже не раз зустрічалися з алгоритмами в інших шкільних предметах. Наприклад, у хімії отримання тієї чи іншої сполуки можна описати за допомогою алгоритму. Але найбільше прикладів алгоритмів у математиці — науці, у якій власне й зародилося це поняття. По суті, математика вивчає різні алгоритми і створює нові. До алгоритмів зі шкільного курсу математики належать правила виконання арифметичних дій, правила знаходження розв’язків рівнянь тощо. У вигляді алгоритмів можна сформулювати правила

побудови різних геометричних фігур (згадайте задачу на побудову), а також рекомендації щодо розв’язувння типових задач.

До слова «алгоритм» близькі за значенням слова: спосіб, рецепт. Однак алгоритми в інформатиці — це не тільки рецепти розв’язування задач. Алгоритми розробляють, насамперед, із метою автоматизації дій виконавця.

Складання алгоритму починається з розбивання описуваного процесу на послідовність окремих кроків. Властивість розбивання алгоритму на окремі кроки називають дискретністю алгоритму. Кожний крок алгоритму формулюється у вигляді інструкцій (команд), тобто визначених розпоряджень виконавцю. Наприклад, указати послідовність дій, які необхідно виконати для обчислення виразу A x X = B.

Виконавець і властивості алгоритму

Алгоритм розв’язування однієї й тієї самої задачі можна подати по-різному. Якщо ви навчаєте чогось собаку, ви будете давати усні команди зрозумілою для неї мовою. Якщо ж ви навчаєте свого приятеля їздити на велосипеді, то система команд, які він може виконати, буде, звичайно, ширшою. Алгоритм їзди ви можете описати усно або на папері.

Алгоритми складаються з орієнтацією на певного виконавця алгоритму: дресированої тварини, людини, автоматичного пристрою, комп’ютера. До складу алгоритму мають належати команди, які виконавець розуміє та може виконати.

Властивості алгоритмів

1. Скінченність. Виконання кожного алгоритму повинно завершуватися за скінченну кількість кроків.

2. Результативність. Виконання алгоритму завжди повинно приводити до певного результату. Воно не може закінчуватися невизначеною ситуацією або ж не закінчуватися взагалі.

3. Формальність. Виконавець відповідно до алгоритму повинен одержати результат, не вникаючи в його суть. Ця властивість має особливе значення для автоматизованого виконання алгоритмів.

4. Визначеність. Будь-який алгоритм потрібно описати так, щоб під час його виконання у виконавця не виникало двозначних указівок. Тобто різні виконавці згідно з алгоритмом повинні діяти однаково та одержати один і той самий результат.

5. Масовість. За допомогою створеного алгоритму можна розв’язувати цілий клас задач.

6. Зрозумілість. В алгоритмі повинні бути лише ті вказівки, які знайомі виконавцеві.

Форми подання алгоритмів

•  Словесні.
•  Словесно-формульні.
•  Графічні.
•  Однією з мов програмування.

Словесний запис алгоритму:

1) Задаємо конкретні числові значення кутів A, B, C.
2) Якщо сума кутів дорівнює 180°, то трикутник існує, в іншому випадку не існує.

Словесно-формульний запис алгоритму:

1) Задаємо конкретні числові значення кутів A, B, C.

2) Якщо A+ B +C=180 , то трикутник існує, в іншому випадку не існує.

Графічний запис алгоритму (блок-схема):

Базові структури алгоритму

I. Слідування. Операція слідування подається у вигляді послідовності двох (або більше) простих операцій, що виконуються одна за одною. Якщо алгоритм складається лише з послідовності простих операцій, його називають простим або лінійним алгоритмом.

II. Розгалуження (вибір). Операція розгалуження – це вказівка виконати одну з двох команд: команду1 або команду2, залежно від істинності чи хибності деякого твердження Р. Якщо твердження Р істинне, то виконується команда1. Якщо твердження Р хибне, то виконується команда2. Окремим випадком розгалуження є неповне розгалуження, коли у разі хибності твердження Р ніякі операції взагалі не виконуються.

III. Повторення (цикл). Структура повторення вказує на те, що деяка послідовність команд буде повторюватись вказану кількість разів, або до тих пір поки не виконається певна поставлена умова.

3. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО.

 

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти кросворд до теми сьогоднішнього уроку

Урок №35 "Знайомство з середовищем програмування. Елементи вікна середовища програмування"

 1. ТБ

 

2. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Виконайте тести

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9757797

3. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

4. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО.

 

5. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

§15 ст. 104-110

Урок №17. "Поняття моделі. Типи моделей. Моделювання як метод дослідження обєктів"

 1.  ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ПК.

2. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

3. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО.

8 клас. Сучасні мови програмування

 1.  ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ПК.

2. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Що таке мова програмування?
Ви вже знаєте, що алгоритми для виконавців описують різними способами та використовують різні форми їх подання. Якщо алгоритм створюють для виконавця людини, то, як правило, його подають словесно або графічно. Для опису алгоритмів, що орієнтовані для виконання за допомогою комп’ютера, використовують спеціальну мову програмування. Алгоритм, записаний мовою програмування, називають програмою.

Мова програмування — це система позначень для точного опису алгоритму, який потрібно виконати за допомогою комп’ютера.

Мова програмування, як і будь-яка інша мова, має такі складові:

• набір символів, з яких утворюють слова та речення цієї мови — алфавіт;
• сукупність спеціальних слів, які мають однозначне пояснення та за­стосування — словник;
• систему правил складання базових конструкцій мови — синтаксис;
• правила семантики, що пояснюють, яке смислове значення має опис кожної з вказівок програми і які дії повинен виконати комп’ютер під час виконання кожної з таких вказівок.

Наприклад, щоб отримати повідомлення, яке ви створювали в навчальному середовищі Скретч за допомогою команди "Говорити Привіт!" мовою програмування Python потрібно ввести команду:
print (’ Привіт! ').

До алфавіту цієї мови належать латинські літери та спеціальні символи для запису команд, цифри — для числових даних, україн­ські літери — для коментарів і текстових даних. Слово print належить до слов­ника мови й задає команду Друкувати. Щоб надрукувати потрібний текст, його записують у дужках між символами «' » — такі правила синтаксису.

Щоб команди програми могли виконуватися за допомогою комп’ютера, слід дотримуватись усіх правил обраної мови програмування. Якщо при складанні програми використати символи, які не входять до алфавіту об­раної мови програмування, неправильно написати спеціальні слова чи скласти із цих слів структуру алгоритму, не дотримуючись прийнятих правил, це буде сприйнято як помилка і програма не виконається.
          Чим відрізняються мови програмування?

Спочатку команди для комп’ютера писали за допомогою звичайних двійкових кодів і програма виглядала дуже громіздкою, її написання займало багато часу. З часом такі двійкові коди замінялись певними по­значеннями, більш зрозумілими для людини. При цьому створювалися правила, а з часом і програми, які автоматично здійснювали переклад записаних таким чином програм для комп’ютера на мову машинних ко­дів. Сьогодні існує понад 3000 різноманітних мов програмування: деякі з них уже не використовуються, а інші, навпаки, ще й удосконалюються та дають поштовх розвитку нових мов і їх версій.

Мови програмування можна поділити на дві групи: мови низького рівня та мови високого рівня.

Машинна мова — набір команд, які виконуються безпосередньо цен­тральним процесором. Працювати людині-програмісту з та­кою мовою важко через велику кількість команд у двійковій формі. Ма­шинні коди були основним засобом програмування від моменту створення комп’ютерів.

До мов низького рівня належить мова асемблера (від англ. assemble — складати, компонувати). У мові асемблера використовуються символьні позначення команд, які легше зрозуміти й запам’ятати.

Програма, записана мовою програмування високого рівня, містить команди, що схожі на звичайні слова, записані англійською мовою.

Наприклад, програма, записана мовою програ­мування Python, містить команди print — дру­кувати, while — поки, if — якщо тощо.

Програми, описані мовами високого рівня, дають можливість формулювати завдання для виконання на комп’ютері у звичному та зрозу­мілому для людини вигляді, а самі мови зроби­ли використання комп’ютерів доступним ши­рокому колу людей, які не є фахівцями в галузі програмування.

Розрізняють універсальні та спеціалізовані мови програмування високого рівня. Універ­сальні мови використовуються для вирішен­ня різних завдань. До них відносять C++, С#, Pascal, Delphi, Java, С, Objective-C, Basic, Swift, Python, Cobol, D, Ada.

Спеціалізовані мови призначені для вирішення завдань одного, максимум кількох видів завдань. Наприклад, для роботи з базами даних, веб-програмування або написання скриптів для адміністрування операційних систем. Прикла­дами спеціалізованих мов програмування є Visual FoxPro, PHP, Perl, VBScript, JavaScript, VBA в Microsoft Office та інші.

За технологією програмування розрізняють

• процедурні мови — програма складається із набору підзадач (про­цедур), які реалізують завдання;
• об’єктно-орієнтовані — головними елементами алгоритму є клас — новий тип даних, що розширює мову, й об’єкт, що має властивості та методи — дії, які виконуються об’єктом;
• декларативні — мови створення програм зі штучним інтелектом;
• мова скриптів (мова сценаріїв) — мова, розроблена для запису «сце­наріїв» — послідовностей команд, які користувач може виконувати на комп’ютері.

 

3. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО.

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. 

п.12 ст.124-128

Завдання. Знайдіть в інтернеті відомості про історію виникнення різних мов програмування та напишіть доповідь